Дипломная работа: Морфолічно-біологічні особливості формування урожайності зерна гібридами кукурудзи селекції компанії "Піонер" в умовах лісостепу України

В  2004  році  ранньостиглі  гібриди  сформували  кількість  листків  на    рослину  в  середньому  9,0 – 10,3 шт.; в  2005 – 9,6 – 9,7 шт., що  на  6,2 %  менше, а  в  2006 – 10,6 – 11,7 штук, що  на  11,8 – 12,2 %  більше  за  2004 рік  і  на  10,4 – 12,1 %  більше  за  2005 рік.

Найменшу  кількість  листків  за  роки  досліджень  мав  гібрид  PR39Н32   – 9,7 шт.,  а  найбільшу  PR39Д81 – 10,5 шт., що  на  8,2 %  більше.

Максимальну  кількість  листків  в  середньому  за  роки  досліджень  сформував  гібрид  PR38R92 – 12,0  штук, близькою  була  кількість  листків  у  гібриду  Anasta  11,9  штук.  Мінімальну  кількість  листків  в  роки  досліджень  утворив  гібрид  PR39Н32 – 9,7 штук, що  менше  за  PR38R92  на  2,4 %.

Група  ранньостиглих  гібридів  у  фазу  цвітіння  мала  кількість  листків  на   рослину  в  середньому  9,8 - 10,5  штук, а   середньостиглих - 10,8 – 12,0  штук, що  на  10,2 – 14,3 %  більше.

Середньостиглі  гібриди  в  середньому  за  роки  досліджень  до  фази  цвітіння  сформували  10,8 – 12,0  штук  листків  на  одну  рослину . В порівнянні з контролем – Helga  на  1,8 %, Clarica – на  4,0 %, Anasta – на 10,2 %, PR38F10 – на 4,0 % та  PR38R92 – на  11,1 %  більше  за  контроль  Valuta.  Найменшу  кількість  листків  утворили  середньостиглі  гібриди  у  2004  році – 10,1 - 11  штук  залежно  від  гібриду, в  2005  році  10,4 – 11,2  штуки, або  на  2,9 – 1,8 %  більше, а  в  2006  році – 11,9 – 12  штук, що  на  17,8 – 9,1 %  більше  за  2004  рік  та  на  14,4 – 7,1 % - за  2005  рік.

Найменшу  кількість  листків  в  середньому  за  роки  досліджень  сформував  гібрид  Valuta – 10,8  штук, а  найбільшу – гібрид  PR38R92 – 12,0 штук.

З  групи  ранньостиглих  гібридів  PR39Д81  в  фазу  цвітіння  мав  кількість  листків  на  7,5 %  Sandrina  на  4,9 %  більше  за  контроль, а  PR39Н32  на  1 % менше.

Кількість  та  величина  листків  формують  асиміляційну  поверхню  посіву, здійснюють  процес  фотосинтезу, нагромаджують  органічну  речовину, від  якої  залежить  продуктивність, тому  дані  показники  мають  вирішальне  значення  при  одержанні  високих  урожаїв

Таблиця  4.1.3

Густота  посіву  гібридів  кукурудзи  2004 – 2006 р.р.

З  даних  таблиці  4.1.3  видно , що  густота  посіву  гібридів  ранньостиглої  групи  в  середньому  за  три  роки  досліджень  становила  79,8 – 80,9  тис. шт. на  га.  Гібриди  PR39Н32, Sandrina, PR39Д81  мали  густоту  на  0,3 – 0,7 %  меншу  за  контроль.

Найменшу  густоту  74,9 – 75,8  тис., шт., на  га , сформували  гібриди  в  2004  році.  В  2005  році  густота  гібридів  склала  86,3 – 87,0  тис. шт.  на  га, що на 15,2 – 11,5 %  вище  в  порівнянні  з  2004  роком.  У  2006  році  густота  посіву  склала  77,2 – 78,6  тис. шт.  на  га  що  більше  за  2004  рік  на  3,2 – 3,7 %   і  менше  ніж  в  2005  на  10,5 – 9,7 %.

Гібриди  середньостиглої  групи  мали  густоту  посіву  близьку  до  ранньостиглої  групи.  В  середньому  за  три  роки  більшість  гібридів  мала  густоту на 0,5 – 1,8 %  меншу  за  контроль.

Найбільшу  густоту  посіву  за  роки  досліджень  мали  ранньостиглі  гібриди  PR39Д81  та  PR39G12  87,0 тис., шт., на  га  в  2005 році.

Гібриди  середньостиглої  групи  за  роки  досліджень  мали  густоти  посіву  77,7 – 79,5  тис. шт.  на  га  і  практично  не  відрізнялись  від  ранньостиглих.

Близькою  до  контролю  була  густота  посіву  гібриду  Sandrina  80,1  тис. шт.  на  га. Найменшою  густота  посіву  за  роки  досліджень  була  у  гібриду  PR38F10 – 77,7  тис. шт.  на  га, або  98,2 %  по  відношенню  до  контролю.

Виходячи  з  отриманих  результатів  можна  твердити, що  густота  посіву  рослин  кукурудзи  склалася  в  роки  досліджень  оптимальна  для  отримання  високого  урожаю.

4.2.  Особливості  формування  біомаси  гібридами  кукурудзи.

Таблиця  4.2.1.

Величина  вегетативної  маси  у гібридів кукурудзи селекції «Піонер»

З  даних  таблиці  4.2.1  видно, що  гібриди  ранньостиглої  групи  в  середньому  за  два  роки  досліджень  сформували  вегетативну  масу  484,8 – 519,0 цн. на га.

Гібриди  Sandrina  та  PR39Д81  утворили  вегетативної  маси на 0,9 – 7 %  більше, а  гібрид  PR39Н32  на  6,2 %  менше  в  порівнянні  з  контролем.

Найменшу  вегетативну  масу  сформували  гібриди  в  2005  році  423,0 – 474,0  цн. на  га., в  2006  році - 486,0 – 613,0  цн. на га, що  на  15,0 – 29,3 %  більше  за  2005 рік.

Найбільшу  вегетативну  масу  утворив  гібрид  Sandrina  613,0  цн. на га. у  2006  році. Гібриди  середньостиглої  групи  за  роки  досліджень  сформували  вегетативну  масу  459,4 – 492,5  цн., на  га, що  менше   на  5,5 – 4,8 %. В  порівнянні  з  контролем  лише  гібрид  Clarica, утворив  вегетативної  маси  на

1,9 %, а  гібриди  Helga, Anasta, PR38F10, PR38R92 – менше  на  3,3; 1,9; 2,7; 5 %  в  порівнянні  з  контролем.

Найбільшу  кількість  вегетативної  маси  в  середньому  за  два  роки  досліджень  сформував середньостиглий гібрид Clarica – 492,5  цн., на га.  Найменшу кількість  вегетативної  маси  сформував  гібрид  PR38R92 – 459,4  цн. на  га, що  на  5,0 %  менше  в  порівнянні  з  контролем.

Виходячи  з  отриманих  результатів  можна  твердити, що  величина  вегетативної  маси  кукурудзи  в  значній  мірі  залежить  від  біологічних  особливостей  гібриду, умов  вирощування, особливостей  технології  і  в  проведених  дослідженнях  для  ранньостиглих  гібридів  склала  в  середньому  за  2  роки  досліджень  457,7 – 519,0  цн.на га, а  для  середньостиглих – 459,4 – 483,5ц/га.

                                                                                              Таблиця  4.2.2.

Співвідношення  між  вегетативними  органами  гібридів  кукурудзи.

2006 р. (фаза  воскової  стиглості)

Результати  проведених  досліджень  дають  можливість  твердити, що  маса однієї  рослини у гібридів , що вивчалися склалася в  межах  610 – 780  гр.            

 У ранньостиглих - 630 – 780  гр., а  у  середньостиглих - 610 – 660 гр.  Масою рослини  виділяються  ранньостиглі  гібриди  Sandrina  та  PR39Д81, маса  яких  була  більшою  за  контроль  на  14,7 %.

Середньостиглі  гібриди  утворили  масу  однієї  рослини, яка  відрізнялась  в  межах  8,2 %. Гібриди  Anasta  і  Valuta  утворили  однакову  масу  рослин , PR38F10 - близьку  до  контролю, меншу – Helga, Clarica  та  PR38R92.

Маса  стебла  у  ранньостиглих  гібридів  склала  в  2006  році  у  Sandrina – 41,0%, PR39G12  та  PR39Н32 – 39,7 %  і  дещо  менше  38,5 %  у  PR39Д81.  Маса  листків  відповідно  20,5 %, 17,6 %  та  15,5 %, а  початків – 38,5; 42,7; 42,8  та  36,0 %.

У  середньостиглих  гібридів  маса  стебла  найбільшою  (41,5 %)  була  у  гібриду  PR38F10, меншою  на  1,2 %  у  Clarica  (40,3 %), а  у  Helga, Anasta  та  PR38R92  відповідно – 39,3 %, 39,4 %  та  39,7 % . У  гібридів  Clarica  та  PR38F10  маса  стебла  була  більшою  ніж  на  контролі; на 0,6 та 1,8%.

Маса  листків  склала  на  контролі  21,2 %  і  коливалась  у  інших  гібридів  в  межах  18,5 – 21,3 %. Маса  початка  склала  на  контролі  39,4 %, а  в  інших  гібридів – 39,4 – 41,3 %.

Найбільшою  масою  початка  відрізнявся  з  ранньостиглих  гібридів  PR39Н32 (42,8 %), а  з  середньостиглих  PR38R92 (41,3 %)  та  Clarica (40,4%).

  Таблиця  4.2.3.

Збір  сухих  речовин  у  гібридів  кукурудзи  селекції  «Піонер»

2005 – 2006 р.р.  (фаза  воскової  стиглості)

За  даними  таблиці  4.2.3  видно, що  збір  сухих  речовин  у  гібридів  кукурудзи  селекції  «Піонер»  за  2005 – 2006  роки  становив  в  середньому  232,8 – 261,6  ц/га  і  зменшувався  із  збільшенням  ФАО.

В  2005  році  гібриди  сформували  сухих  речовин  залежно  від  гібриду  220,0 – 257,3  ц/га, а  в  2006  році  231,0 – 274,3 ц/га.

Максимальний  збір  речовин  в  середньому  за  два  роки  досліджень  сформував  гібрид  PR39G12 – 260,0 ц/га, близьким  до  нього  був  гібрид  PR39Д81 – 261,6 ц/га.

Мінімальний  збір  сухих  речовин  відмічено  у  гібрида  PR38F10 – 232,8 ц/га, що  менше  на  3,9 % за контроль.

Гібриди  середньостиглої  групи  в  роки  досліджень  нагромадили  сухих  речовин  232,8 – 244,1 ц/га  залежно  від  гібриду.  В  порівнянні  з  контролем  гібриди  Helga, Clarica, нагромадили  більше  сухих  речовин, а  гібриди  Anasta, PR38F10  та  PR38R92 – менше,  різниця  склала  0,7 – 4,1%.

Найменший  вміст  сухих  речовин  відмічено  у  гібрида  PR38F10 - 232,8 ц/га.

Виходячи  з  отриманих  результатів  можна  твердити, що  вміст  сухих  речовин  у  гібридів залежить  від  групи  стиглості  та  умов  вирощування,   як кліматичних  так  і  технологічних  і  може змінюватися в  межах  232,8 ц/га  до  261,6 ц/га.

4.3.  Фотосинтетична  продуктивність  гібридів.

Таблиця  4.3.1.

Листкова  поверхня  у  ранньо - та  середньостиглих  гібридів  кукурудзи  селекції  «Піонер»  2005 – 2006 р.р.  (фаза  цвітіння).

З  даних  таблиці  4.3.1.  видно, що  гібриди  ранньостиглої  групи  в  середньому  за  два  роки  досліджень  утворили  листкову  поверхню  - 44,7 – 49,5  тис. м2/ га, в  2005 році 45,6 – 50,4 тис. м2/ га, в 2006 році 42,5-53,4 тис. м2/ га ,  що  на  5,9 %  більше  ніж  у  2005  році.

Максимальну  листкову  поверхню  в  середньому  за  два  роки  сформував  гібрид  PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, майже таку  листкову  поверхню  сформував  гібрид  Clarica - 49,9 тис. м2/ га.

Мінімальну  листкову  поверхню  в  роки  досліджень  утворив  гібрид  PR39Д81 - 44,7 тис. м2/ га, що  менше  за  гібрид  PR38F10  на  11,2 %.

Група  ранньостиглих  гібридів  у  фазу  цвітіння  мала  листкову  поверхню  в  середньому  44,7 – 49,5 тис. м2/ га.

З  ранньостиглих  гібридів  лише  гібрид  PR39Н32  мав  листкову  поверхню  на  1,6 %  більшу  за  контроль, інші – меншу  на  0,9 – 8,2 %.

З  середньостиглих  гібридів  найбільшу  листкову  поверхню  утворив  гібрид  PR38F10 - 50,0 тис. м2/ га, що  на  10,4 %  більше  за  контроль.

Інші  гібриди  сформували  також  більшу  листкову  поверхню : Clarica на 10,1%, Anasta  на  9,5 %, а  Helga  на  5,3 % за контроль.

Виходячи  з  отриманих  результатів  можна  твердити, що  листкова  поверхня  в  значній  мірі  залежить  від  умов  вирощування  як  кліматичних  так  і  технологічних  і  може  коливатись  в  межах  44,7  -  50,0 тис. м2/ га.

Величина  асиміляційної  поверхні  гібридів  обох  груп  стиглості  оптимальна  для  забезпечення  високої  продуктивності  кукурудзи.

Показники  чистої  продуктивності  фотосинтезу  відображають  результати  фізіологічних  процесів, що  відбуваються  на  клітинному  рівні  в  організмі  рослини  і  залежать  від  здатності  гібриду  максимально  використати  умови  вирощування.

Таблиця  4.3.2.

Чиста  продуктивність  фотосинтезу  у  гібридів  кукурудзи  селекції  «Піонер»  2005 – 2006 р.р.

З  даних  таблиці  4.3.2.  видно, що  в  середньому  за  два  роки  чиста  продуктивність фотосинтезу  у  гібридів кукурудзи була  в  межах  4,56 – 5,87  г/м2  за  добу.

В  2005  році  продуктивність  фотосинтезу  становила  4,15 – 5,50 г/м2  за  добу, в  2006  році  4,59 – 6,24  г/м2  за  добу, що  на  9,6 – 12,4 %  вище.

Максимальну  продуктивність фотосинтезу  в  середньому  за  роки  досліджень  забезпечив  гібрид  PR39Д81 – 5,87  г/м2  за  добу, що  на  9,5 %  вища  за  контроль.

Мінімальну  продуктивність  фотосинтезу  в  роки  досліджень  мали  гібриди  PR38F10  4,56  г/м2  за  добу, Anasta  4,83  г/м2  за  добу, що  менше  за  контроль  на  10,5 – 4,9 %  відповідно.

Група  ранньостиглих  гібридів  мала  продуктивність  фотосинтезу  в  середньому  за  роки  досліджень  5,04 – 5,87  г/м2  за  добу; середньостиглі – 4,56 – 5,14, що  на  10,5 – 14,2 %  менше.

З  групи  ранньостиглих  гібридів  PR39Д81  мав  продуктивність  фотосинтезу  на  9,5 %, а  PR39Н32  на  5,6 %  більшу  за  контроль.

З  групи  середньостиглих  гібридів  найбільшу  продуктивність  фотосинтезу  мав  гібрид  Helga  5,14  г/м2  що  на  2,0 %  більше  за  контроль.  Меншою  продуктивність  фотосинтезу  була  у  гібридів  PR38F10  4,56  г/м2  , Anasta 4,83  г/м2  , Clarica  4,96  г/м2  за  добу, PR38R92 – 5,03  г/м2  за  добу.

Виходячи  з  отриманих  результатів  можна  вважати, що  гібриди  в  роки  досліджень  мали  оптимальну  для  отримання  високого  урожаю  чисту  продуктивність  фотосинтезу

4.4.  Продуктивність  гібридів  кукурудзи.

Таблиця  4.4.1.

Урожайність  зерна  гібридів  кукурудзи  селекції  «Піонер»

2004 – 2006 р.р.

З  даних  таблиці  4.4.1  видно, що  урожайність  гібридів  обох  груп  стиглості  в  середньому  за  три  роки  становила  75,9 – 92,1 ц/га  і  зростала  із  збільшенням  ФАО.

Максимальну  урожайність  в  середньому  за  три  роки  досліджень  сформував  гібрид  PR38R92 - 92,1 ц/га, близькою  була  урожайність  у  гібриду  PR38F10- 91,5 ц/га.

Мінімальну  урожайність  в  роки  досліджень  сформував  гібрид  PR39Н32 – 75,9 ц/га.

Більш  урожайним  необхідно  вважати  2006  рік, в  якому  ранньостиглі  гібриди  забезпечили  80,2 – 102,0 ц/га, а  середньостиглі  84,6 – 92,0 ц/га.

Група  ранньостиглих гібридів  в  середньому  за  три  роки забезпечила урожайність  75,9 – 88,1 ц/га, а  середньостиглих – 79,2 – 92,1, що  на  4,6 %  більше.

З  групи  ранньостиглих  гібридів  Sandrina, PR39Д81  забезпечили  урожайність  на  12,5  і  12,8 %  більшу    за  контроль, а  гібрид  PR39Н32 – на  2,8 %  меншу.

З  групи  середньостиглих  гібридів  найбільшу  урожайність  забеспечив  гібрид  PR38R92 - 92,1  ц/га, що  на  14,1 %  більше  за  контроль, більшою  урожайність  була  у  гібридів  PR38F10 – на  13,4 %; Anasta – на  4,5 %; Clarica – на 2,6 %.

Виходячи  з  отриманих  результатів  можна  твердити, що  урожайність  кукурудзи  в  значній  мірі  залежить  від  умов  вирощування , як  кліматичних  так  і  технологічних  і  може  коливатись  в  межах  від  75,9 – 92,1  ц/га.

                                                                                               Таблиця  4.4.2

Пошкодження  гібридів  кукурудзи  пухирчастою  сашкою  та  стебловим  метеликом  2004 – 2006 р.р.

Гібриди  кукурудзи  селекції  «Піонер»  характеризуються  високою  стійкістю  проти  хвороб  та  шкідників. Результати  досліджень  на  пошкодження  гібридів  пухирчатою  сашкою  та  стебловим  метеликом  приведені  в  таблиці  4.4.2.

За  результатами  досліджень  можна  твердити, що  гібриди  селекції  «Піонер»  в 2004-2006 роках практично не пошкоджувалисьпрактично    пухирчатою  сашкою. 

Відмічено лише пошкодження ранньостиглої групи гібридів в 2005 році в межах 1-3%. Найбільше пошкоджень відмічено в 2005 у гібриду Sandrina-3%.

Стебловим  метеликом  пошкоджувались  гібриди    обох  груп  стиглості у всі роки досліджень.  Найбільше  пошкоджень  відмічено  у  ранньостиглих гібридів Sandrina, PR39Д81 – 12 % у 2006 році ,  у  2004  році  1-2% ,у  2005  році  5-7 %.  З  групи  середньостиглих  гібридів  найбільша кількість пошкоджень відмічена  у  гібриду  Clarica у  2004 році - 2 %, у  2005 році - 4  %, у  2006 році – 12%.       Пухирчастою  сашкою  гібриди  селекції  компанії  «Піонер»  за  три  роки  досліджень  практично  не  пошкоджувались.  Найбільше  пошкоджень  пухирчастою  сашкою  зазнав  гібрид  Sandrina  у  2005  році – 3%. 

5. Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції  компанії «Піонер»

Одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу України в сучасних соціально-економічних умовах є значне збільшення і стабілізація виробництва продовольчого та кормового зерна, передусім, зерна провідних зернових культур. Причини низької ефективності зернової галузі впродовж останніх років, крім суто економічних факторів, полягають у недосконалості структури виробництва зерна, використання товарних ресурсів і споживання останнього, великих його втратах у процесі виробництва, досить високій собівартості та низькій якості.

Нині в Україні виникає потреба у переорієнтації розвитку зернового господарства, в тому числі вдосконалення структури посівних площ зернових культур із метою збільшення частки фуражних культур, яка у валовому зборі становить близько 45% замість необхідних 65-70%, як у розвинутих країнах світу. Доцільним є розширення посівних площ під кукурудзою, що має важливе значення, не тільки у виробництві високобілкової рослинницької продукції але й в агротехніці: добрий попередник під усі культури, позитивний вплив на родючість ґрунту та ін. Нераціональність структури посівних площ полягає також і в тому, що відповідно до "закону толерантності" лімітуючим фактором розвитку організму може бути як нестача, так і надлишок факторів. Стосовно різних екологічних факторів у кожного виду й сорту рослин існують так звані межі витривалості, чи пристосувальні градієнти.

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна!

Отже в ринкових умовах, коли головною метою кожного підприємства є максимізація прибутку необхідною умовою діяльності кожного підприємства є підвищення ефективності виробництва. Безпосередньо для виробництва кукурудзи на зерно, як однієї з провідних зернових культур можна запропонувати використання високопродуктивних гібридів, як зарубіжної так і вітчизняної селекції, що дають високі врожаї при низьких матеріальних затратах та не значних затратах праці.

Суть даного досліду розглянути та проаналізувати ефективність вирощування кукурудзи на зерно, при застосуванні різних гібридів. В досліді використовувались такі гібриди : PR28G12 (контроль), PR28Н32, Sandrina, P39Д81, Vfluta конроль, Неlga, Clarika, Anasta, PR39G10, PR38R92.

В якості короля використаємо результати отримані при економічному аналізі результатів вирощування таких гібридів : PR28G12 та Vfluta.

Підчас проведення досліду використовувалась подібна технологія вирощування, наведена в таблиці 5.1 «Технологічна карта вирощування кукурудзи на зерно».

Таблиця 5.1

Технологічна карта по виробництву кукурудзи на зерно .

Однаковість технологій дасть можливість більш точно порівняти економічну ефективність. Аналіз показників економічної ефективності поведемо по такім критеріям :

Страницы: 1, 2, 3