Сборник рефератов

Дипломная работа: Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

При аналізі промислових уловів з метою встановлення їх дійсного видового й розмірного складу аналіз промислових уловів поширювали на всю рибу, що враховується промисловою статистикою.


2.2.2 Вивчення вікового складу промислових уловів

Матеріал для визначення розмірно-вікового складу уловів риб збирався протягом весни-літа 2007 року на КСП Інституту рибного господарства УААН. Відбиралися проби луски не окремо за статтю не менш ніж у 10 представників кожного розміру певного виду риб. Вік риб визначався відповідно до методики Чугунової [38]. На кожній лускі добре помітні кільця росту. Тому відбирали якісну луску При цьому виконувати певні правила збору. Записати назву риби, місце й час збору, розмір і вага риби. Указати промислову довжину. Визначали також ступінь зрілості полових продуктів.

На підставі таких визначень можна судити, на якому році самці й самки стають статевозрілими, а також про строки їхнього нересту. У більшості риб луску для визначення віку відбирали із середини боку риби, вище або нижче бічної лінії. Вік безчешуйних риб визначали за кістками. Зібрані луски зберігали в сухому місці. При визначенні віку луску промивали у розведеному нашатирному спирті або в простій воді і очищали м'якою щіткою (або між пальцями) від покриваючого їх слизу.[40, 41].

Вік визначали за передньою частиною луски.

Перш ніж приступити до визначення віку рекомендується ретельно ознайомитися з формами луски різних віків риб, зображеними в Атласі Г. Г. Галкіна [39]. Світлі кільця вважаються літніми кільцями, що визначають літній ріст риби, а кільця темні - зони вповільненого росту, що називають зимовими кільцями. Отже, у кожному річному кільці потрібно розрізняти ці дві частини

2.2.3 Дослідження любительського рибальства

З метою визначення стану любительського рибальства дослідження проводили відповідно до "Методичних вказівок з вивчення впливу любительського рибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм", розробленими Науково-дослідним інститутом озерного і річкового господарства модифікованих нами з урахуванням особливостей Каховського водосховища та сучасних технічних можливостей [41]. Для визначення кількості рибалок, обсягу і якісного складу уловів любителів о використовувалось анкетне опитування, та безпосередній облік рибалок і їхніх уловів на водосховищі. Облік риболовів любителів на водоймі здійснювався в будні та вихідні дні не менш ніж один раз на сезон. Одночасно з обліком здійснювався збір інформації з якісного та кількісного складу уловів з заповненням індивідуальної риболовної картки. Для одержання статистично достовірних даних бажано проводився індивідуальний облік уловів в день спостережень не менш ніж у 25 рибалок.

Кількість риби визначається по формулі:

                                                (2.1)

де С – кількість риби, що виловлюється, (кг.);

h – середня тривалість завершеної риболовлі (година .);

R – середня інтенсивність лову даного виду (шт/людино-година )

nб – Середнє число рибалок на водосховища (його ділянці ) у будній день;

xб – число будніх днів у місяці;

nв – те ж для вихідного дня;

xв – число вихідних днів у місяці.

2.3 Статистична обробка результатів

Статистичну обробку інформації проводили за загальноприйнятими методиками [55].

Помилка репрезентативності середнього значення розраховувалась за формулою 2.1:


                                                  (2.1)

де m – помилка репрезентативності;

δ – середньоквадратичне відхилення.

Середньоквадратичне відхилення визначали за формулою 2.3:

                                                               (2.3)

де V – абсолютне значення признаку (см);

М – серед неарифметичне значення ряду вибірки.


3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Знаряддя та засоби промислового рибальства на Каховському водосховищі та їх ефективність

На Каховському водосховищі у 2008-2009 роках здійснювали промисловий лов 39 рибодобувних підприємств, з них 23 зареєстровані в Запорізькій області, 10 – в Дніпропетровській, 6 – в Херсонській. Таким чином більшість рибодобувних підприємств базується та фактично здійснює промислове вилучення водних живих ресурсів на території Запорізької області – 59 % (Рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 – Розподіл рибодобувних підприємств за місцем базування на узбережжі Каховського водосховищі


У порівнянні з 2005 роком кількість рибодобувних підприємств збільшилась на 2 одиниці, по одній в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Як зазначалося вище у 2003 році на Каховському водосховищі в Запорізькій області було зареєстровано 23 рибодобувні підприємства. Склад підприємств за організаційною формою налічує 11 товариств з обмеженою відповідальністю, 5 приватних підприємств, 5 приватних підприємців, та 1 товариство з обмеженою відповідальністю. Таким чином лише 12 рибодобувних організацій здійснюють плату за використаний ресурс відповідно до нормативів плати [31], інші сплачують фіксований єдиний податок. В межах Запорізької області на узбережжі Каховського водосховища розташовано 38 рибоприймальних пунктів, що належать 21 рибодобувній організації, тобто в середньому по 1,8 РПП на одну рибодобувну організацію. Кількість РПП, що входять до складу рибодобувних організацій коливається від 1 до 4 (РПП „Рибний”). Ті організації, що не мають власного рибоприймального пункту, а таких організацій було зареєстровано у 2007 році дві, використовували рибоприймальні пункти інших організацій за договором про спільне використання. На Каховському водосховищі основною одиницею рибопромислового флоту є баркас промисловий – дерев’яний човен, що може вмістити до 500 кг. вантажу, в рух приводиться за допомогою підвісного човнового двигуна, екіпаж складає дві-три людини. Промисловий баркас використовується для здійснення основних промислових операцій: встановлення та вибирання, переборки промислових знарядь лову, тощо (рисунок 3.2). Головним поставником промислових баркасів в Запорізькій області є РПП „Рибний”. На інших водосховищах Дніпровського каскаду використовуються для промислового лову також дюральалюмінієві човни, наприклад типу „Прогресс”.

Для транспортування баркасів до місця промислу і після завершення промислових операцій до рибоприймального пункту на Каховському водосховищі використовується катер РМБ – 40. Катер не приймає безпосередньої участі у промислових операціях, а лише використовується як плавуча база, дозволяє економити кошти на ПММ, оскільки рухається за допомогою дизельного двигуна та дозволяє транспортувати до 3-4 промислових баркасів одночасно.

У 2008-2009 роках промисловий лов здійснювали 187 промислових баркасів, на балансів рибодобувних організацій нараховувалося 15 катерів (таблиця 4.1).

З 23 організацій, зареєстрованих в Запорізькій області, катери мають 5. Найбільша кількість катерів зареєстрована у РПП „Рибний” – 8 одиниць, по одному катеру зареєстровано у ПП Шульга В.П. та ПП „Хвиля”.

Слід зазначити, що найбільша кількість катерів зареєстрована у великих рибодобувних підприємств, які було сформовано на базі риболовецьких колгоспів, РПП „Рибний” на базі риболовецького колгоспу „Дніпро”, ТОВ „Таврія” та ТОВ „Прибой” – на базі однойменних колгоспів

Для промислового лову риби на Каховському водосховищі використовуються такі знаряддя лову, дозволені правилами рибальства: сітки ставні, ятері, ставні неводи, тюлькові трали.

Таблиця 3.1 – Характеристика матеріально-технічної бази рибо добувних організацій на Каховському водосховищі у 2008 - 2009 роках

Користувачі Кількість рибалок, чол.. Кількість РПП, од.

Кількість

одиниць флоту

Типи та кількість знарядь лову
Сітки крупновічкові Сітки дрібновічкові

трали

тюлькові

ставні неводи ятері
човнів катерів
РПП «Рибний» 60 4 29 8 888 642 1 33 181
ПП «Юнікс» 12 1 6 - 230 52 - - 3
ТОВ «Таврія» 42 4 21 2 230 227 - 2 9
ПП «Анапас» 26 3 13 - 95 77 2 - 10
ТОВ ВП «Днепр-Рось» 20 1 10 - 166 23 1 - 70
ТОВ «Затока» 2 1 1 - 29 9 - 2 10
ТОВ «Мрамор-1» 4 1 2 - 40 20 - -
ТОВ «Свет-ЛТД» 10 1 5 - 41 46 1 - 5
ВАТ «Запорізький рибокомбінат» 12 1 6 3 116 55 2 14 10

 

Біленьковська ВК-99 4 1 2 - 20 12 - - -
ПП «Борісфен-2000» 18 3 9 - 113 50 2 4 6
ПП Шульга В.П. 16 2 8 1 205 70 - - 25
ТОВ «Козацька чайка-2» 20 3 10 - 119 50 1 - 15

 

ТОВ «Козацька чайка» 6 1 3 - 44 21 - - -

 

ПП Пахомовский В.Ф. 8 1 4 - 125 106 - - -

 

ПП «Хвиля» 12 1 6 1 121 70 - 32

 

ПП «Каховка» 22 1 11 - 388 50 - - 316

 

ТОВ «Прибой» 20 3 10 - 239 50 7 - -

 

ТОВ РГ «Запорожець» 16 2 8 - 239 63 - 14 20

 

ПП Аверін В.В. 14 2 7 - 500 98 3 11 18

 

ПП Чорний Д.Є. 10 1 5 - 297 87 3 2 -

 

ПП Волощук Н.А. 18 2 9 - 217 67 - - 18

 

ПП «Фауна-плюс» 4 1 2 - 120 46 - - -

 

Разом 376 41 187 15 4582 1991 23 82 748

 

Сітки ставні за розміром вічка поділяються на дрібновічкові – до 50 мм та крупновічкові – вище 50 мм. Відповідно до Правил промислового рибальства на рибогосподарських водних об’єктах України на Каховському водосховищі дозволяється використовувати дрібновічкові сітки з розміром вічка від 30 до 50 мм та крупновічкові – від 70 і вище. На кожний рік розробляється Режим промислового рибальства, який доповнює та уточнює Правила рибальства. Відповідно до Режиму промислового рибальства на Каховському водосховищі у 2009 році заборонялося використання ставних сіток з розміром вічка від 30 до 36 мм через вміст в уловах підвищеного відсотку особин плітки непромислової довжини та 75 мм через вміст в уловах підвищеного відсотку особин ляща непромислової довжини. Проте дозволялося використання сіток з кроком вічка 52-60 мм на водосховища для відлову карася на закорчованих ділянках водосховища. У період з 19 червня (закінчення весняно-літньої заборони на лов водних живих ресурсів) до 20 серпня заборонялося використання сіток з кроком вічка 38-40 мм. Ріжові сітки на Каховському водосховищі заборонені окрім сіток з кроком вічка 52-60 мм на певних ділянках Каховського водосховища для відлову карася.

Відповідно до Правил промислового рибальства максимально дозволена довжина ставних сіток становить 70 м. Сітки можна об’єднувати в порядок сіток (лаву) довжиною до 500 м.

Оптимальна кількість сіток на Каховському водосховищі відповідно до Режиму на 2009 рік становила для дрібновічкових 3680 одиниць, для крупновічкових – 8150 одиниць.

У 2009 році для здійснення промислового лову водних живих ресурсів на Каховському водосховищі в межах Запорізької області рибодобувними організаціями було заявлено 4582 крупновічкові сітки та 1991 дрібновічкові, що становить в середньому 24 крупновічкові та 10 дрібновічкових ставних сіток на один промисловий баркас.

Мінімальні розміри вічка ятерів, що використовуються на Каховському водосховищі становлять:

в бочці – 30 мм, в крилах – 40 мм. Для ставних неводів: в бочці – 36 мм, в приводах – 40 мм, в крилах – 50 мм.

У 2009 році оптимальна кількість ятерів та ставних неводів на Каховському водосховищі була встановлена на рівні 3050 та 1222 одиниць відповідно. Користувачами було заявлено 748 ятерів та 82 ставних невода.

Загальна кількість штатних рибалок на Каховському водосховищі в межах запорізької області становить 376 чоловік.

3.2 Знаряддя та засоби любительського рибальства на Каховському водосховищі

На внутрішніх водоймах України, у тому числі на Каховському водосховищі в терміни від скресання льоду й до льодоставу (за винятком заборонного нерестового періоду) любительський лов риби, інших водних живих ресурсів дозволяється з берега або із човна, спінінгом і вудками всіх видів із загальною кількістю гачком: на водоймах загального користування – не більше 5. на водоймах, де здійснюється платне любительське рибальство й відданих суспільним об'єднанням для організації любительського рибальства – не більше 10.

У зимовий період (від льодоставу до розтавання льоду) любительський лов риби дозволяється зимовими вудками із блешнею вертикального блеснування з гачком не більше № 10, блешнею, наживкою й живцовою снастями із загальною кількістю гачків: на водоймах загального користування а також відданих суспільним об'єднанням для організації любительського рибальства – не більше 5. На водоймах, де здійснюється платне любительське рибальство – не більше 10.

Вилов живця дозволяється на водоймах сачком діаметром не більше 100 див або "хваткою" ("павуком") розміром 1 на 1 м з вічком сітного полотна не більше 10 мм.

У нерестовий заборонний період любительське рибальство може дозволятися органами рибоохорони на спеціально відведених ділянках водойм однієї поплавочною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега.

Видовий складів уловів риболовів-любителів на Каховському водосховищі нараховує більш ніж 10 видів риб: плітка, карась сріблястий, краснопірка, плоскирка, лящ, верховодка, щука, окунь, судак, декілька видів бичків. Значення кожного виду в уловах відрізняється. Так, найбільше значення в уловах відіграють різні вид бичків – 30,53% від загального вилову, карась – 22,90%, плітка – 11,45%,; найменьше – такі види, як верховодка – 0,38%, краснопірка – 3,82% та інші (рисунок 3.4).



Рисунок 3.4 – Видовий склад уловів риболовів-любителів на Каховському водосховищі у 2006-2009 роках

3.3 Ефективність засобів та знарядь любительського лову риби

Оцінка впливу насадки, що використовується на інтенсивність лову поплавковою вудкою здійснювалась за результатами опитування 260 рибалок-любителів. Дослідження проводились в період відкритої води. Всі види насадок було поділено на 6 груп: черв’як, опариш, мотиль, насадки змішаного тваринного погодження, змішані насадки (рослинно-тваринного походження).

З таблиці 3.2 видно, що найбільша інтенсивність лову для ляща спостерігається при ловлі вудкою поплавковою на опариша, при цьому інтенсивність склала 1,16. Доволі висока інстенсивність спостерігається і для мотиля – 0,89. Найгірші результати показали насадки рослинного походження, виготовлених на основі круп, муки, хліба та інших. При цьому інтенсивність лову поплавковою вудкою ляща склала 0,57.

Інтенсивність ловлі плітки поплавковою вудкою, навпаки, вище, якщо використовувати насадки рослинного походження (інтенсивність – 0,26)., проте найбільш ефективний спосіб ловлі з використанням мотиля. При цьому інстенсивність ловлі складає 0, 42.

У разі ловлі окуня та йоржа найбільший ефект дають насадки животного походження , за виключенням насадки «опариш».

Найбільш універсальними та ефективними є засоби ловлі, що передбачають використання насадок змішаного походження (суммарна інтенсивність лову – 1,141.

Інтенсивність лова спінінгом, в залежності від насадки наведені в таблиці 3.3.

Характерні представники іхтіофауни Каховського водосховища – судак, щука, окунь. Під час ловлі спінінгом використовувалися наступні насадки: блешня, що коливається, блешня-спінер, джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон), воблери.

Таблиця 3.2 – Інтенсивність любительського лову основних видів –об’єктів любительського рибальства вудкою поплавковою на Каховському водосховищі, особин на людину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році

Вид риби насадки
червяк опариш мотиль змішані животного походження змішані рослиного походження рослинного походження
лещ 0,77 1,16 0,89 0,73 0,77 0,57
плітка 0,069 0,018 0,42 0,074 0,095 0,26
окунь 0,098 0,009 0,15 0,091 0,031 0,008
йорж 0,086 0,009 0,062 0,16 0,067 0,002
плоскирка 0,044 0,088 0,037 0,086 0,13 0,065
Сумарна інтенсивність 1,067 1,284 1,559 1,141 1,095 0,905

Найбільш універсальними насадками на хижаків – джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон), за результатами досліджень сумарна інтенсивність по 3 видам склала 2,01. Проте найбільшу ефективність по окремим видам дають воблери, у разі їх використання сумарна інтенсивність по 2 видам склала 2,76, при цьому найбільш ефективна ловля воблерами судака – 1,75. Використання блешен різних типів дає непогану сумарну ефективність, проте вони значно програють більш сучасним засобам.

Таблиця 3.3 - Інтенсивність любительського лову основних видів – об’єктів любительського рибальства спінінгом на Каховському водосховищі, особин на людину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році.

Вид риби насадки
блешня, що коливається блешня-спінер джигголівки у поєднанні з твістерами (селікон) воблер
судак 0,077 0,02 0,91 1,75
щука 0,41 0,5 0,75 1,01
окунь 0,001 0,24 0,35  
Сумарна інтенсивність 0,488 0,76 2,01 2,76

Ефективність використання донної вудки, в залежності від засобу лову наведені в таблиці 3.4 Найбільша ефективність лову донною вудкою спостерігається у разі використання фідерного знаряддя. Сумарна ефективність по 4 видах склала 1,397.


Таблиця 3.4 - Інтенсивність любительського лову основних видів –об’єктів любительського рибальства спінінгом на Каховському водосховищі, особин на людину в годину (особин/люд-год.) у 2009 році.

Вид риби насадки
фідерне знаряддя (з годівницею) знаряддя без годівниці
лящ 1,16 1,8
карась 0,06 0,03
сазан 0,007  0
плітка 0,17  0
Сумарна інтенсивність 1,397 0,83

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Під час виконання дипломної роботи дослідження проводилися в польових умовах. В ході роботи використовувалися наступні засоби індивідуального захисту: костюм х/б, костюм рибацький водостійкий, плащ гумовий, фартук гумовий, костюм теплий, чоботи гумові, перчатки латексні.

Безпосередньо перед початком робіт ми одягали індівідуальні засоби захисту, ознайомлювалися з завданням керівника практики та прогнозом погоди, проходили цільовий інструктаж з охорони праці.

Під час пересування берегом дотримувались наступних правил безпеки:

-  заборонялося перестрибувати з каміню на камінь;

-  переходили небезпечні ділянки (струмки, тощо) виключно з

використанням страхування одного з членів групи, лише після остаточного переходу небезпечної ділянки одним з членів групи відбувався перехід інших;

-  в темний час доби здійснювали підсвічування шляху ліхтарем;

Під час виходу на воду на маломірних судах дотримувались таких правил безпеки:

-  під час посадки та висадки дотримувались відповідної черги;

-  всі члени групи були одягнені в ратувальні наргудники або жилети та не

знімали їх до виходу з судна;

-  на судні заборонялося стояти, сідати на борти та транцеву дошку;

-  пересуватися та мінятися місцями без дозволу старшого на судні;

-  палити та користуватися відкритим вогнем.

Після закінчення роботи здійснювали чищення засобів індивідуального захисту та спецодягу, після чого складували у відведене для них місце. Після контакту з рибою руки ретельно промивалися теплою водою з милом. Добір загиблої риби і мулу в місцях загибелі здійснювали в целофанові мішки, що зав'язували, чи в іншу тару, що закривається. Проби води відбираються в герметичну тару. Забороняється брати загиблу рибу голими руками. Під час приймання зарибку на рибоводних підприємствах дотримувалися правил з охорони праці, що діють на даному підприємстві. При роботі на комп'ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (ВДТ), на працівників можуть діяти наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники: фізичні (підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів процесорів і аудіоплат); підвищене значення напруги в електричному ланцюзі|цепі|, замикання якої може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищена напруженість електричного поля; пряма і відображена від екранів мерехтіння, несприятливий розподіл яскравості в полі зору); психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної і динамічної дії; нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Основним атрибутом обладнанням робочого місця користувача комп'ютера є: ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці і ін. Робочі місця з ВДТ розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін – на відстані 1 м, між собою – на відстані не менше 1,5 м. Щодо вікон робоче місце розміщували так, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва та так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення розташовували з обох сторін екрану паралельно напряму погляду.

Щоб уникнути світлових відблисків від екрану, клавіатури у напрямі очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів ми застосовували сітки, антивідблисків, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на окнах – жалюзі.

При роботі з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту і читання з екрану ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) фоні.

Ми розміщували ВДТ на робочому місці так, щоб поверхня екрану знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб підтримувалася однакова відстань від очей користувача до екрану, клавіатури, пюпітра. Робота комп'ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальним, для того, що працює, є відстань 500 мм від екрану ВДТ. Зручна робоча поза при роботі на комп'ютері забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла і підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині верхні частини рук – вертикально, кут ліктьового суглоба коливається в межах 70-90о, зап'ястя зігнуті під кутом не більше 200, нахил голови – в межах 15-200. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні де виконуються роботи на комп'ютерах, зокрема на лазерних і светодіодних принтерах, ми збільшували вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів. Під час роботи за комп’ютером клавіатуру розміщували стійко на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим повинна була передбачена можливість її поворотів і переміщень. Положення клавіатури і кут її нахилу відповідали побажанням користувача.

Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простір для опори долонь, то її слід розміщувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. При роботі на клавіатурі сиділи прямо, не напружуючись. Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не перевищувала 2 годин. Закінчуючи роботу ми записували файл в пам'ять комп'ютера. Виходили з програмної оболонки. Вимикали принтер, інші периферійні пристрої, ВДТ і процесор, стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки виймали з розеток. Накривали клавіатуру кришкою для уникнення попадання на неї пилу. Приводили в порядок робоче місце. Оригінали і інші документи клали в ящик столу. Ретельно мили руки теплою водою з милом. Виключали кондиціонер освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

Людині, що тонула, надається наступна перша допомога:

З постраждалого необхідно швидко зняти мокрий одяг, очистити йому рот від грязі. Видалити з дихальних шляхів та шлунка воду. Для цього треба стати на одне коліно, покласти постраждалого поперек другого свого коліна та натискати руками на спину. Після цього провести штучне дихання та непрямий масаж серця. Сенс непрямого масажу серця є в ритмічному натискуванні між грудною клітиною та хребтом. При проведенні непрямого масажу серця постраждалого кладуть спиною на рівну тверду поверхню. Особа, яка надає допомогу, стає збоку, нащупує нижній край грудини і на 2-3 пальці вище кладе на неї опорну частину долоні, зверху прикладає іншу долонь під прямим кутом до першої, при цьому пальці не повинні торкатися грудної клітини. Енергійними ритмічними рухами натискують на грудну клітину з такою силою, щоб прогнути її в сторону хребта на 4-5 см. Частота натискувань - 60-80 раз./ хв. Ефективність непрямого масажу серця оцінують по з'явленню пульсації на сонних та променевих артеріях, підвищення артеріального тиску, звуженню зіниць та з'явленню реакції на світло, зникненню блідості. Якщо хворий почав дихати укласти його в ліжко, тепло вкрити та дати йому теплого чаю або кави. Одночасно з наданням першої допомоги треба викликати лікаря. Транспортування постраждалого з зупинкою дихання та серцевих скорочень може бути проведене лише після відновлення серцевої діяльності та дихання, або в спеціалізованій машині швидкої допомоги. При забиванні необхідно покласти постраждалого, а на забите місце накласти пов'язку та поверх неї покласти холодний компрес.

При порізах – очистити рану марлевим тампоном та змастити йодом або накласти пов'язку. Не дозволяється рану промивати водою та зав'язувати хусткою, які вже використовувалися.

При пораненні руки насамперед необхідно здійняти її в гору, а при пораненні ноги лягти та також здійняти ногу до гори. Потім накласти вище рани жгут з реміня або полотенця та утримувати поки не зупиниться кровотеча. Забороняється накладати жгут постраждалому більше ніж на дві години. При пораненнях та переломах кісток черепу, кінці рани змазати йодом, на рану накласти стерильну пов'язку. Після надання першої допомоги доставити постраждалого в лікарню. Відмороження – ушкодження тканин в результаті дії низької температури. Перша допомога у разі відмороження полягає в негайному зігріванні постраждалого, для чого його необхідно як можна швидше перевести в тепле приміщення. Насамперед треба зігріти відморожену частину тіла, відновити в ній кровообіг. Найбільшого ефекту й безпеки можна досягти за допомогою теплових ванн. За 20-30 хвилин температуру води поступово збільшують від 20 до 40 °С, при цьому кінцівки ретельно відмивають від забруднень. Після ванни ушкодженні частини осушити, закрити стерильної пов'язкою та тепло вкрити.

Відморожені частини тіла забороняється розтирати снігом, змащувати жиром, або мазями. Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи з загального зігрівання постраждалого. Йому дають гарячий чай, каву, молоко. Постраждалого необхідно якомога швидше доставити до лікарні. При транспортуванні слід прийняти всі заходи щодо попередження повторного охолодження [41].


ВИСНОВКИ

1.  В останні роки на Каховському водосховищі стрімко зростає кількість дрібних рибодобувних підприємств, що сприяє збільшенню риболовного навантаженню на водойму, на промислі використовується 5 промислових знарядь лову. Найбільша ефективність лову у 2009 році показали сітки ставні з вічком 45 мм.

2.  На Каховському водосховищі та інших внутрішніх водоймах використовуються 6 основних типи знарядь лову: вудка поплавкова, вудка донна, спінінг, жерлянка, пневматична рушниця для підводного полювання, хатка (павук) для відлову живця. За кількістю видів знарядь та засобів лову любительське рибальство значно випереджує промислове. Склад уловів риболовів-любителів майже не поступається промисловому і навіть охоплює більший спектр туводних видів риб.

3.  Найвища ефективність любительського лову на Каховському водосховищі виявлено під час лову мирних видів риб вудкою поплавковою на насадку «мотиль»


РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.  Доцільно посилити контроль за обліком вилучених водних живих ресурсів, що попередить викривлення промислової статистики.

2.  Вкрай необхідне проведення науково-дослідних робіт щодо встановлення оптимальних обсягів вилову хижих видів риб риболовами-любителями.


Страницы: 1, 2


© 2010 СБОРНИК РЕФЕРАТОВ